Викладено загальні відомості про склад і будову основних геоструктурних елементів України. Розкрито особливості геологічного розвитку та палеогеографії її території від докембрійського періоду до антропогену з характеристикою історико-тектонічного тренду, зміни кліматичних умов, розвитку органічного світу, геоморфологічних елементів, ландшафтів і інші складові природного середовища. Вміщено термінологічний словник і чинні стратиграфічні схеми докембрію, палеозою, мезозою та кайнозою.

Изложены общие сведения о составе и строении основных геоструктурных элементов Украины. Раскрыты особенности геологического развития и палеографии ее территории от докембрийского периода до антропогена с характеристикой историко-тектонического тренда, изменения климатических условий, развития органического мира, геоморфологических ландшафтов и других составных природной среды. Даны терминологический словарь и действующие стратиграфические схемы докембрия, палеозоя, мезозоя та кайнозоя.

На підставі удосконалених теоретико-методичних засад вчення про антропогенні ландшафти досліджено сингенез рослинних угруповань у зонах техногенезу. Виділено стадії їх розвитку в специфічних геоекологічних умовах. Доведено, що сингенез рослинних угруповань у зонах техногенезу доцільно вивчати через вільні поля-ділянки з незакріпленими ландшафтними взаємозв'язками, що мають сприятливе середовище для розвитку рослин. На прикладі Криворізької ландшафтно-технічної системи упродовж 1992 - 2008 рр. досліджено сингенез рослинного покриву як компонента-індикатора різноманітних за субстратом (мішані, щебенисті та глинисті) та різновікових (0 - 130 років) відвальних ландшафтних комплексів для обгрунтування заходів щодо їх подальшого окультурення, зокрема, лісогосподарського, степового заповідання, розвитку індустріального туризму, а також удосконалення структури регіональної екологічної мережі.

Розглянуто теорію, підходи та методи дослідження синтезу рослинного покриву в зонах техногенезу. Надано відомості про Криворізьку регіональну ландшафтно-технічну систему як унікальний полігон для дослідження структури ландшафтів і синтезу рослинного покриву зон техногенезу. Показано, що на усіх відвалах Криворізької ландшафтної системи сформувались жорсткі екологічні умови для синтезу рослинних угруповань, а менш придатними є суміші залізистих кварцитів, талькових сланців і лісоподібних суглинків, що сприяє формуванню на зональному степовому фоні зонально-азольних рослинних угруповань з переважанням синантропних і рудеральних асоціацій збідненого таксономічного складу. В рудеральних угрупованнях на свіжих відвалах (1 - 5 років), за збільшення віку заростання ускладнюється таксономічна структура, переважають види, що належать до синантропного та лучного флороценотипів. Ця залежність зменшується лише в угрупованнях на змішаних і глинистих відвалах, що мають вік не менше 30-ти років. З'ясовано, що кожній стадії синтезу притаманний свій ряд родин залежно від субстрату відвалів, зволоження та їх форми. Зі збільшенням віку відвалів простежується тенденція зростання участі видів неформального флороценотипу, що пов'язано зі зростанням відвалів насадженими деревами та кущами.

Розкрито геологічні та соціально-економічні передумови формування мінерально-сировинних ресурсів. Надано відомості про стан та перспективи розвитку мінерально-сировинної бази країни. Подано інформацію про поширення корисних копалин, основні родовища та перспективні площі, балансові запаси, обсягу видобутку. Проаналізовано перспективи розвитку та вдосконалення мінерально-сировинної бази. Визначено вплив використання мінеральних ресурсів на екологічний стан природного середовища й основні шляхи вирішення цієї проблеми.

Проаналізовано сучасні антропогенні ландшафти Криворізького басейну. Зроблено висновок про формування тут промислово-селитебних ландшафтів, які не мають аналогів в світі. На підставі аналізу сучасної ландшафтної структури Криворіжжя зроблено припущення, що антропогенні ландшафти є одним з кроків переходу біосфери в ноосферу. Серед промислових на увагу заслуговують гірничо-промислові ландшафти, зокрема, відвальні. Вони є найбільш придатними ландшафтними комплексами не лише для проведення рекультиваційних робіт, але й окультурення всієї ландшафтно-технічної системи регіону, що є яскравим прикладом підтвердження припущення В. І. Вернадського про настання часу переходу біосфери в ноосферу.

Розглянуто проблему розвитку біотичної складової відвальних антропогенних ландшафтів зон техногенезу на прикладі "старих" відвалів складених розкривними і скельними породами, гірничо-збагачувальних комбінатів Криворіжжя. Досліджено абіотичні чинники впливу на формування та розвиток флори та рослинності, а також процесів пов'язаних з впливом біоти на абіотичне середовище.